У Верховному Суді України відбулася прес-конференція за участю Голови Верховного Суду України Ярослава Романюка та заступників Голови ВСУ Валентина Барбари та Марини Кліменко.
У 2015 році на розгляд до кожного судді Верховного Суду України (за фактичною чисельністю суддів) щомісяця в середньому надходило по 25 справ і матеріалів. Кожен суддя ВСУ, який здійснював судочинство, щомісяця в середньому (із урахуванням повернутих, відмовлених у допуску, залишених без розгляду) розглянув по 22,6 справ та матеріалів.
Аналіз статистичних даних свідчить про значне збільшення надходження до Верховного Суду України у 2015 році заяв про перегляд судових рішень. І це, найперше, обумовлено тим, що учасники судового процесу отримали можливість звернутися із такою заявою безпосередньо до Верховного Суду України.
Таким чином, у 2015 році на розгляд до Верховного Суду України надійшло 11732 заяви про перегляд судових рішень, що у 10,2 рази більше, ніж у 2014 році. Із них про перегляд судових рішень у справах: адміністративних – 6628, господарських – 1337, цивільних – 3364, кримінальних – 392, про адміністративні правопорушення – 11. Із різних підстав повернуто 1214 заяв, відмовлено у допуску за 7338 заявами, залишено без розгляду 645 заяв. Допущено справ до провадження та винесено ухвалу про відкриття провадження за 1752 заявами, виконання судового рішення зупинено за 79 заявами, або 4,5 % від кількості заяв, за якими допущено справу до провадження та винесено ухвалу про відкриття провадження.
Упродовж 2015 року у провадженні Верховного Суду України перебувала 1501 витребувана адміністративна, господарська, цивільна, кримінальна справи та справи про адміністративні правопорушення (із урахуванням нерозглянутих минулорічних), що на 50,3 % більше, ніж у 2014 році. Провадження закінчено (розглянуто по суті) у 1405 справах. За результатами перегляду судових рішень відмовлено у задоволенні 726 заяв, із різних підстав закрито провадження у 15 справах. Судове рішення скасовано у 662 справах, із них скасовано повністю – у 584 справах та частково – у 78-ми. Змінено судове рішення без повернення справи на новий розгляд у 2 кримінальних справах.
Із підстав неоднакового застосуванням судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, судове рішення скасовано у 547 справах, або 82,6 % від загальної кількості скасованих судових рішень.
Через неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального правасудове рішення скасовано у 29 справах ( 4,4 %).
У зв’язку зі встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом судове рішення скасовано у 7 [3] справах, або 1,1 % [0,8 %] від загальної кількості скасованих судових рішень.
Із підстав порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, судове рішення скасовано у 17 (1,5 % від загальної кількості скасованих судових рішень).
Через невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм права, судове рішення скасовано у 62 справах (9,4 %).
Довідково. Як відомо, з метою підвищення національних стандартів судоустрою і судочинства та забезпечення права на справедливий суд Верховна Рада України прийняла Закон України № 192-VIII від 12 лютого 2015 року «Про забезпечення права на справедливий суд», який набрав чинності 28 березня 2015 року, а Закон України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» було викладено в новій редакції.
Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» розширено повноваження Верховного Суду України.
Передбачено, зокрема ще дві підстави перегляду судових рішень Верховним Судом України. Передано також повноваження самостійно вирішувати питання про допуск справи до провадження. Врегульовано і порядок перегляду рішення відповідного суду касаційної інстанції з правом надання оцінки рішенням судів першої та апеляційної інстанцій.Запроваджено обов’язковість правових висновків Верховного Суду України для всіх суб’єктів владних повноважень тощо.
Підставами для перегляду Верховним Судом України судових рішень відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 11116 Господарського процесуального кодексу України, статті 445 Кримінального процесуального кодексу України та статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції Закону № 192-VIII) є:
– неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
– неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом;
– невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права;
– порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції.
_03_03.png)
