На цьому Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк наголосив під час виступу на відкритті IV Міжнародного судово-правового форуму «Судова реформа: стан та напрями розвитку», що триватиме 17–18 березня у Верховному Суді України.
Організаторами форуму є видання «Юридическая практика», Верховний Суд України, Проект ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» та Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Цього року форум присвячено судовій реформі та напрямам подальшого розвитку законодавства у зазначеній сфері.
«Сьогодні наша держава перебуває на важливому історичному етапі системних змін, у тому числі й системи правосуддя. Ми не лише спостерігачі, а є учасниками цих змін, і саме від того законодавчого поштовху залежатиме майбутнє судової системи і України в цілому, бо без незалежного суду Україна не відбудеться», – сказав Голова ВРЮ Ігор Бенедисюк у своїй доповіді «Нові конституційні повноваження та порядок формування Вищої ради правосуддя», наголосивши, що оновлення суддівського корпусу та забезпечення доступу до справедливого суду є одним із найбільших суспільних очікувань, до цього процесу прикута й увага міжнародного співтовариства. «Система правосуддя перебувала у стані перманентного реформування, відколи Україна здобула незалежність. Проте реформа системи правосуддя, яка відбувається зараз, має якісно інший характер», – зазначив під час виступу Голова Вищої ради юстиції. За його словами, до обговорення стратегічних завдань та розробки цієї реформи залучено значне коло вітчизняних та міжнародних експертів, крім того, впроваджуються нові процедури, зокрема кваліфікаційне оцінювання суддів та інші.
Ігор Бенедисюк наголосив, що очікувані конституційні зміни у частині правосуддя сприятимуть повномасштабному «перезавантаженню» системи судочинства та прискорять оновлення суддівського корпусу, однією із важливих складових цього процесу стане реформування статусу та повноважень Вищої ради правосуддя як органу управління у сфері судової влади. Прийняття такого законопроекту стане значним кроком у напрямі підвищення рівня професіоналізму та відповідальності суддів.
«Серед рад юстиції, які існують у Європі, розрізняють дві основні моделі: південноєвропейську, за якою Рада юстиції є конституційним органом і виконує основні функції із забезпечення незалежності правосуддя, такі як надання рекомендацій щодо призначення суддів або застосування заходів дисциплінарної відповідальності, та північноєвропейську модель, за якою ради юстиції мають широкі повноваження в адміністративній сфері, – наголосив Ігор Бенедисюк. – У багатьох країнах закріплені повноваження рад правосуддя на конституційному рівні і є гарантією незалежної діяльності органу та його незмінюваності».
Голова ВРЮ також наголосив, що зміна способу формування Вищої ради правосуддя у майбутньому, відповідно до якого більшість у складі ВРП належатиме суддям, обраним суддями, покладатиме велику відповідальність на суддівський корпус за якість представництва у цьому конституційному органі. «Від того, які особи обиратимуться до складу органу, наскільки вони відповідатимуть очікуванням суспільства, залежатиме якість здійснення повноважень майбутньою Вищою радою правосуддя», – підсумував Ігор Бенедисюк. На переконання Голови ВРЮ, у законодавстві слід закріпити принцип, відповідно до якого у складі Вищої ради правосуддя будуть присутні судді усіх рівнів і спеціалізацій.
Ігор Бенедисюк звернув увагу на необхідність подальшого внесення змін до законодавства з метою приведення його у відповідність до оновленої Конституції, розроблення нових та вдосконалення існуючих процедур. Зокрема, за словами Голови ВРЮ, потребують уточнення процедура призначення суддів на посади та повноваження ВРП при відборі кандидатів на зайняття суддівських посад. Ігор Бенедисюк зазначив, що на сьогодні члени Вищої ради юстиції не беруть участі у процесі відбору суддів: «лише 10 хвилин спілкуємося із кандидатом на засіданні ВРЮ, і відбувається освячення призначення кандидата». Відтак, можливості надання належної оцінки для внесення подання про призначення судді на посаду наразі є обмеженими, існує потреба в розробці законодавчих механізмів координації якісних взаємовідносин між учасниками процедури добору кандидатів на посади суддів. Розв’язання потребує і проблема існування двох дисциплінарних органів, оскільки поточна ситуація негативно впливає на оперативність розгляду справ, призводить до дублювання проваджень в обох органах, ускладнює уніфікацію дисциплінарної практики тощо.
На думку Голови Вищої ради юстиції, у майбутньому обов’язком Вищої ради правосуддя мають стати й питання гарантування незалежного статусу судів і суддів, формування бюджету судової влади, надання обов’язкових висновків щодо законопроектів, які стосуються судової влади. «Такі повноваження потрібні, аби забезпечити паритет між трьома гілками влади, – сказав Ігор Бенедисюк. – Судова влада повинна мати власний голос, який якщо не формуватиме, то озвучуватиме Вища рада правосуддя».
Окрім цього, учасники форуму обговорять інші ключові напрями конституційного регулювання правосуддя, шляхи й механізми реформування процесуального законодавства, судову практику у справах про постановлення суддями завідомо неправосудного рішення, міжнародні стандарти у питанні кримінальної відповідальності судді та інші питання.
Участь у форумі також беруть члени Вищої ради юстиції к.ю.н., суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Алла Олійник та суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Алла Лесько.
_03_03.png)
