Спори між юридичними особами не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки віднесені до компетенції господарського суду. До такого висновку дійшов Верховний Суд України, розглянувши справу за позовом сільськогосподарського товариства до сільської ради про визнання права власності.
Зокрема, ВСУ зазначив, що справа, яка є предметом перегляду, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. а відтак розгляд спору між юридичними особами віднесено до компетенції господарського суду.
Також Суд вказав, що критерієм розмежування справ цивільного і господарського судочинства є одночасно як суб’єктивний склад учасників процесу, так і характер спірних правовідносин.
У порядку цивільного судочинства суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також щодо інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3, 15 ЦПК України).
За положеннями статті 1 ГПК України господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.