Строк притягнення до відповідальності суддів, які приймали рішення в період Євромайдану, спливає у лютому 2017 року

За словами Ігоря Бенедисюка, тримісячне зволікання із прийняттям Верховною Радою України проекту Закону "Про Вищу раду правосуддя" перешкоджає виконанню конституційних функцій цього органу, передбачених змінами до Конституції України, які набрали чинності 30 вересня 2016 року.

Згідно з перехідними положеннями Конституції України до набрання чинності Законом "Про Вищу раду правосуддя" виконання функцій Вищої ради правосуддя покладено на Вищу раду юстиції. Проте ВРЮ не може повною мірою реалізовувати свої повноваження. Так, починаючи від жовтня 2016 року зупинено розгляд дисциплінарних справ щодо суддів.
  
"Подальше затягування із прийняттям закону, який був внесений на розгляд Верховної Ради України ще у вересні 2016 року, обернеться безкарністю суддів, які приймали рішення в період Революції Гідності з листопада 2013 року по лютий 2014 року та своїми діями дискредитували судову систему, адже законодавством передбачений трирічний строк для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, який спливає у грудні 2016 року – лютому 2017 року", - йдеться у повідомленні ВРЮ.

Як прокоментував Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк: "У разі подальшого зволікання із прийняттям закону «Про Вищу раду правосуддя» існує великий ризик того, що кричущі порушення, допущені окремими суддями, у тому числі під час Революції Гідності, залишаться без належної правової оцінки, а винні не понесуть за свої дії справедливого покарання. Вища рада юстиції закликає Верховну Раду України невідкладно розглянути та ухвалити проект закону «Про Вищу раду правосуддя» у другому читанні".