Президент підписав Закон про приватизацію кімнат у гуртожитках Президент України Петро Порошенко 1 червня підписав Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". Цей Закон регулює правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо особливостей забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які за відсутності власного житла тривалий час на правових підставах, визначених законом, мешкають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, жилі приміщення в яких після передачі гуртожитків у власність територіальних громад можуть бути приватизовані відповідно до закону. Законом встановлено, що сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу. При цьому право на приватизацію не поширюється на громадян, які проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв’язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв’язку з роботою (службою) за контрактом; мешкають у гуртожитку, але не перебували (не перебувають) у трудових відносинах з підприємством (організацією), яке надало їм право проживати в гуртожитку; мешкають у гуртожитку без правових підстав, визначених цим Законом. Також закон встановлює мораторій на виселення з гуртожитків, які будувалися за радянських часів, мешканців (крім виселення мешканців гуртожитків за рішенням суду) та відчуження (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад відповідно до цього Закону) гуртожитків, що перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форми власності або увійшли до статутних фондів чи капіталів акціонерних чи колективних товариств (організацій), створених у процесі приватизації чи корпоратизації (у тому числі тих, що в подальшому були передані до статутних капіталів (фондів) інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб), протягом строку реалізації Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2017-2021 роки. Цей мораторій діє на відчуження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як об’єктів нерухомого майна, житлових комплексів та/або їх частин, їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна, а також відповідних земельних ділянок та їх прибудинкових територій на користь фізичних чи юридичних осіб приватного права до 1 січня 2022 року. Закон має набрати чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Більшість кандидатів до Верховного Суду виявилися доброчесними До 62,7% кандидатів до Верховного Суду не було претензій щодо доброчесності під час проведення співбесід. Співбесіди було проведено з 381 кандидатом, з них 27 кандидатів завершили участь у конкурсі до Верховного Суду на етапі співбесід, не підтвердивши здатності здійснювати правосуддя у новому суді. Для 239 кандидатів завершено процедури конкурсного добору – стосовно них оголошено перерву до формування загального рейтингу. Серед цих кандидатів 155 суддів, 33 адвокати, 32 науковці та 19 кандидатів, які мають сукупний стаж. Рішення щодо доброчесності 115 кандидатів Вища кваліфікаційна комісія суддів України виноситиме у повному складі під час пленарних засідань, які розпочнуться 6 червня. На це чекатимуть 101 суддя, 4 науковці, 4 адвокати та 6 кандидатів із сукупним стажем – кандидати, які отримали негативні висновки від Громадської ради доброчесності щодо відповідності критеріям професійної етики та доброчесності. За словами Голови ВККСУ, «висновки від ГРД – це лише один з видів інформації, хоч і досить важливий, стосовно кандидата, яка має бути досліджена. Це зовсім не ярлик про «недоброчесність», який формально повинна прикріпити Комісія». Водночас Сергій Козьяков звернув увагу, що «голосування за висновки членами ГРД у 38% випадках не було одностайним – хтось голосував «проти» чи «утримався». Дев’ять висновків ГРД скасувала самостійно. А три з них – вже після того, як ВККСУ прийняла рішення про припинення участі у конкурсі кандидата на основі цього висновку. Слід згадати і численні «окремі думки» членів ГРД. У 23 випадках за висновок голосували всього 10 членів ГРД або навіть менше. Зокрема, це стосується, чомусь, висновків стосовно саме «гучних» прізвищ, що може залишати питання щодо легітимності таких висновків». Слід зазначити, що для подолання негативного висновку ГРД потрібно не менше 11 голосів членів ВККСУ. 122 нормативні акти з охорони праці втратили чинність 30 травня набув чинності наказ Міністерства соціальної політики України від 10 квітня 2017 року № 592 «Про визнання такими, що не застосовуються на території України, деяких нормативно-правових актів СРСР». Наказом Мінсоцполітики скасовується 122 нормативно-правові акти часів СРСР, які регулювати питання охорони праці. Так, з 30 травня не діють Правила техніки безпеки і виробничої санітарії в парках і садах культури і відпочинку, затверджені Міністерством культури СРСР 17 лютого 1959 року; Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при термічній обробці металів, затверджені Міністерством промисловості засобів зв’язку СРСР 26 травня 1967 року; Правила техніки безпеки і промислової санітарії в електронній промисловості, затверджені ЦК профспілки працівників радіо- і електронної промисловості 19 квітня 1972 року, та Правила перевезення небезпечних вантажів повітряним транспортом, затверджені Міністерствомцивiльноїавiацiї СРСР 21 січня 1974 року. Також більше не застосовуються Правила техніки безпеки і виробничої санітарії на плодоовочевих підприємствах системи Міністерства торгівлі СРСР, затверджені Міністерством торгівлі СРСР 30 грудня 1977 року, та Правила з охорони праці працівників підприємств м’ясної промисловості від зараження туберкульозом, затверджені Міністерством м’ясної і молочної промисловості СРСР 25 лютого 1985 року. Як раніше зазначали в уряді, ці заходи державного нагляду втратили свою актуальність або більше не передбачаються новою редакцією Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а тому на практиці це означає зменшення кількості перевірок бізнесу різними установами. Головою Вищої ради правосуддя переобрано Бенедисюка Вища рада правосуддя задовольнила заяву Бенедисюка про припинення його повноважень як Голови Вищої ради правосуддя, а потім повторно обрала його на керівну посаду. Ігор Бенедисюк звернувся із проханням припинити його повноваження як Голови Вищої ради правосуддя з 30 травня 2017 року. Рада розглянула зазначену заяву та одноголосно ухвалила рішення задовольнити заяву Ігоря Бенедисюка про припинення повноважень Голови Вищої ради правосуддя. Після цього Вища рада правосуддя розглянула питання про вибори Голови ВРП. Заступник Голови Вищої ради правосуддя Вадим Беляневичвніс пропозицію обрати Головою ВРП Бенедисюка Ігоря Михайловича. Шляхом таємного голосування 17 голосами «за» Головою Вищої ради правосуддя обрано Бенедисюка. Нагадаємо, що член Вищої ради правосуддя, суддя Вищого господарського суду України Ігор Бенедисюк був обраний Головою Вищої ради юстиції 9 червня 2015 року. Після реорганізації Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя Бенедисюк став на чолі новоствореного органу. Парламент Нідерландів ратифікував Угоду про асоціацію України з ЄС Нідерланди завершили ратифікацію Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Верхня палата парламенту схвалила законопроект, яким вводиться в дію ратифікація Угоди. Зазначимо, раніше документ підтримала Нижня палата парламенту. Нідерланди стали останньою країною Євросоюзу, яка ратифікувала Угоду про асоціацію. Далі, за процедурою, документ буде підписано королем Нідерландів, опубліковано в офіційній газеті, від того моменту закон набере чинності. Як повідомив Президент України, потім Нідерланди передадуть ратифікаційну грамоту до Брюсселю. А далі Рада Європейського Союзу своїм спеціальним рішенням запустить виконання Угоди про асоціацію з ЄС на повну проектну потужність. Нагадаємо, що 16 вересня 2014 року Європейський парламент ратифікував Угоду синхронно з Верховною Радою України, однак длянабрання чинності Угоди про Асоціацію, сторони повинні її ратифікувати або затвердити відповідно до власних процедур. Більшість країн Євросоюзу одразу ратифікували Угоду, до цього часу процес повної ратифікації гальмували у Нідерландах.
Источник - http://ukrainepravo.com
_03_03.png)
