В Україні провели комплексне національне дослідження, метою якого було вивчення сприйняття, уявлень та розуміння прав людини та основоположних свобод у суспільстві назагал та серед окремих цільових груп. Предметом дослідження стали: сприйняття цінностей, на яких базуються права людини; сприйняття найбільш актуальних проблем у сфері прав людини; використання механізмів захисту прав людини; виявлення ефективних каналів інформування про права людини та механізмів освіти із прав людини. Дослідження, проведене з 22 жовтня по 6 листопада 2016 року, включає загальнонаціональне репрезентативне опитування дорослого населення України(2002 респонденти), а також експертні кількісні опитування шести груп: державні службовці(104 респонденти), судді (180 респондентів), поліцейські (206 респондентів), вчителі (112 респондентів), журналісти (100 респондентів) та правозахисники (103 респонденти). Опитування проводилось у всіх областях України, м. Києві та контрольованих районах Донецької і Луганської областей. Опитування не проводилось в анексованому Криму, м. Севастополі та окупованих територіях Донбасу. На думку організаторів дослідження, воно є першим в Україні ґрунтовним вивченням комплексу питань прав людини: від звичної оцінки ситуації з дотриманням прав людини у розрізі різних регіонів та соціальних груп – до світоглядних питань щодо цінностей, які мешканці України вважають основоположними в правах людини. Новаторським підходом в дослідженні є те, що в його рамках проведено й опитування ключових соціальних груп, що найбільше впливають як на дотримання у суспільстві прав людини, так і на формування розуміння цих прав. "Українці виступають за права людини, цінують свободу, кажуть, що є проблема дискримінації. Але якщо запитати конкретно, що ж таке права людини та поставити кілька уточнюючих питань, то виявляється, що значна частина громадян не розуміє, що це таке. Для них це – ідеальні конструкції, це – за все хороше та проти всього поганого", – говорить голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик. Вона розповіла про власні висновки, зроблені після отримання результатів дослідження. За її словами, дослідження продемонструвало необхідність посилення формальної освіти у сфері прав людини, формування розуміння концепції прав людини та навичок захисту своїх прав, зокрема. Окремо в дослідженні оцінювалася поінформованість про існування та діяльність окремих правозахисних механізмів: національної інституції з прав людини (Омбудсман) та безоплатної правової допомоги, а також – ставлення до їхньої діяльності загалом та в оцінках експертів зокрема. Результати дослідження в цілому продемонстрували не дуже високий рівень обізнаності громадян щодо БПД, адже лише 12% відзначили, що знають про безоплатну правову допомогу, а також де її можна отримати. Натомість 34% щось про це чули, але не знають, як і де отримати БПД, тобто фактично не зможуть з власної ініціативи скористатися цим механізмом у разі необхідності. Серед населення, яке все ж таки користувалось послугами БПД, думки щодо якості наданих послуг розділились порівну, адже 43% опитаних залишилась задоволені результатом, в той час як 44% вважають, що не отримали очікуваного. При цьому такі дані мають суттєві регіональні відмінності, адже на Донбасі 3/4 населення залишились задоволеними отриманими послугами і лише чверть не задоволені, хоча тих, хто б зазначив, що ця допомога взагалі не була корисною, немає.
Источник - http://ukrainepravo.com
_03_03.png)
