Судами розглядалось кримінальне провадження за обвинуваченням особи у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України. Вироком суду особу визнано винуватим та засуджено за те, що він, керуючи автомобілем «ВАЗ-21063», перед початком здійснення маневру повороту ліворуч, в порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху, не впевнився в тому, що його маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, почав виконувати поворот ліворуч з крайнього лівого положення, не надавши дорогу попутному транспортному засобу, який в цей час здійснював обгін його автомобіля на зустрічній смузі руху, та допустив зіткнення із мотоциклом. Внаслідок ДТП потерпілому були заподіянні середньої тяжкості тілесні ушкодження. Апеляційний суд залишив вирок суду без зміни. Касаційні скарги подали і захисник, і прокурор. ККС ВС скасував ухвалу суду апеляційної інстанції та призначив новий розгляд в суді апеляційної інстанції. ВС зазначив, що суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки даним, що містяться у висновках експерта про наявність порушень в діях потерпілого, - дії не відповідали вимогам п.п. 10.1, 14.6 а) Правил дорожнього руху, й знаходилися в причинному зв'язку з настанням ДТП. ВС роз’яснив, що у випадку дорожньо-транспортної події за участю декількох водіїв для вирішення питання про наявність чи відсутність в їхніх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідними частинами статті 286 КК України, необхідно встановити причинний зв'язок між діяннями (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідити характер та черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з'ясувати ступінь участі кожного у спричиненні злочинного наслідку. А кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом виключається. Суд касаційної зауважив, що те, що особа не зміг уникнути зіткнення, не може бути поставлено йому за провину, оскільки він не зобов'язаний був виходити з можливості грубого порушення Правил дорожнього руху іншим водієм; він не передбачав і не мав можливості передбачити, що перед початком здійснення його маневру повороту ліворуч, в цей час буде здійснювати обгін його автомобіля на зустрічній смузі руху мотоцикл під керуванням потерпілим. ВС зазначив, що судом першої інстанції при мотивуванні свого рішення щодо доведеності винуватості особи не з'ясовано хто з водіїв - і якими діями створив небезпечну дорожню обстановку, а далі - і аварійну ситуацію, хоча, як правило, в причинному зв'язку з наслідками визнаються порушення правил безпеки руху з боку того водія, який створив аварійну ситуацію, хто з них мав більшу можливість уникнути зіткнення, а суд апеляційної інстанції, в свою чергу, залишив такі порушення поза увагою (постанова від 05.04.2018 у справі№ 585/8/16-к).
Источник - http://ukrainepravo.com
_03_03.png)
