Суди розглядали справу за позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності. Позивач зазначав, що за ним було зареєстроване право власності на нежитлове приміщення. Рішенням суду звернуто стягнення на предмет іпотеки - це нежитлове приміщення та у процесі виконавчого провадження з виконання зазначеного рішення проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна. Рішенням апеляційного суду визнано недійсними публічні торги, а ухвалою ВССУ скасовано рішення судів про звернення стягнення на предмет іпотеки з направленням на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого позовна заява банку залишена без розгляду. Позивач просив суд витребувати нежитлове приміщення та передати йому вказане майно, а також визнати за ним право власності на нежитлове приміщення. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги є безпідставним та необґрунтованим, оскільки позивач просить суд витребувати із чужого незаконного володіння майно, якого на час розгляду справи не існує як окремого об'єкту цивільних прав, відносно якого можуть виникати цивільні права та обов'язки, а тому його права не можуть бути захищені у обраний останнім спосіб. Апеляційний суд погодився з такими висновками та зазначив, що позивач просить витребувати у натурі від відповідача нежитлове приміщення, яке у нього не перебуває внаслідок здійснення у приміщенні комплексу будівельних робіт (перебудови), реконструкції, що призвело до збільшення габаритів приміщення, тобто створення нового об'єкту нерухомості. Майно, яке просить витребувати позивач, реально не існує. Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду, а справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (постанова від 04.07.2018 у справі № 335/640/15-ц). ВС нагадав про правові позиції ВСУ у справах щодо визнання прилюдних торгів недійсними та про витребування майна з чужого незаконного володіння. Так, вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею (постанова Верховного Суд України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16). Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача (постанова Верховного Суд України від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15). Під час розгляду вимог про витребування майна у його набувача мають бути враховані всі умови, передбачені статтею 388 ЦК України (постанова Верховного Суд України від 06 грудня 2010 року у справі № 3-13гс10). У разі, якщо проведені на виконання судового рішення прилюдні торги з реалізації майна визнано судом такими, що проведені з порушенням чинного законодавства щодо порядку виконання судових рішень, то особа, яка придбала це майно, не є добросовісним набувачем, у якого майно не може бути витребувано відповідно до положень статті 388 ЦК України (постанова Верховного Суд України від 03 жовтня 2011 року у справі № 3-98гс11). Суд касаційної інстанції зазначив, що спірне нежитлове приміщення вибуло без волі його власника, на підставі судового рішення, яке у подальшому було скасовано та він має право витребувати це майно від добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України, а тому висновок судів про те, що права позивача не можуть бути захищені у обраний ним спосіб є передчасним. ВС звернув увагу на те, що об'єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову. Місцевий та апеляційний суди дійшли висновку про те, що спірне приміщення є новоствореним об'єктом нерухомого майна, оскільки особою здійснено реконструкцію нежитлових приміщень у один об'єкт нерухомого майна. ВС вказав, що судами попередніх інстанцій не враховано, що новоствореним об'єктом нерухомості вважається виключно об'єкт, створений без прив'язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. А відповідно до позиції ВСУ від 06.07.2016 року у справі № 6-1213цс16 не є новоствореним об'єктом нерухомого майна вже існуючий об'єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами.
Источник - http://ukrainepravo.com