Особа звернулася до суду із позовом про зміну черговості та одержання права на спадкування. Позивач просила суд визнати за нею як спадкоємцем за законом четвертої черги право на спадкування у першій черзі разом із сином спадкодавця. Позивач зазначала, що перебувала з померлим у незареєстрованому шлюбі з 01 лютого 2005 року по день його смерті. Право на спадкування за законом у першій черзі має син спадкодавця, а вона - у четвертій черзі. Позивач посилалась на те, що із спадкодавцем позивач проживала однією сім'єю, була пов'язана спільним побутом, мала взаємні права та обов'язки. На час відкриття спадщини особі виповнилося 75 років. За останні два роки до своєї смерті він важко хворів, не міг самостійно піклуватися про себе і потребував від позивача постійної допомоги, а його рідний син проживав зі своєю сім'єю окремо і не доглядав свого батька навіть перед його смертю. Суди трьох інстанцій дійшли висновку про відмову у позові у зв’язку з недоведеністю. Відповідно до частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Суд першої інстанції вказав на те, що позивачем не надано належних доказів, які б давали їй право на спадкування разом із спадкоємцем першої черги за законом та не доведено відповідними засобами доказування наявність вказаних у статті 1259 ЦК України юридичних фактів у їх сукупності. Апеляційний суд зазначив, що сам факт спільного і тривалого проживання однією сім'єю не є достатньою підставою для застосування положень частини другої статті 1259 ЦК України. Суди врахували також, що дохід спадкодавця (3 840,41 грн) перевищував дохід позивача (1 300 грн). ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій. Суд роз’яснив, що Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п'яти вищезазначених обставин. У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування (постанова ВС від 18.07.2018 у справі № 713/1528/16-ц).
Источник - http://ukrainepravo.com
_03_03.png)
