flag Судова влада України
Увага! Суд не здійснює правосуддя. Підсудність змінено на Херсонський міський суд Херсонської області

ВС роз’яснив, чи законним є звільнення у випадку, коли листок непрацездатності відкрито у день звільнення, але після видання наказу про звільнення

21 вересня 2018, 08:00

Особа оскаржував своє звільнення з посади за пунктом 3 статті 40 КЗпП України. Позивач зазначав, що його звільнення проведено з порушенням законодавства про працю, оскільки відповідач не зажадав від нього надання письмових пояснень, не повідомив в чому саме полягає порушення трудових обов'язків, не ознайомив з службовою запискою, що зазначена як підстава для прийняття наказу про звільнення. Також йому не було видано трудову книжку із записом про його звільнення та не проведено з ним розрахунок. Позивач покликався й на те, що звільнення відбулося в період його тимчасової непрацездатності, що заборонено законом та за умови непогодження такого звільнення органом місцевої влади. Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі відмовили. Пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався по дисциплінарної відповідальності та порушив її знову. Суди зазначили, що рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнято на підставі проведеного аудиту й ураховано, що позивачем не було виконано своїх посадових обов'язків. Також судами була врахована правова позиція Верховного Суду України, висловлена в постанові від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15, відповідно до якої невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами. Крім того судом визнано необґрунтованими доводи позивача про те, що звільнення відбулося в період його тимчасової непрацездатності, оскільки позивач звернувся за медичною допомогою по завершенню робочого часу. Так, згідно з листом обласного клінічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру позивач був госпіталізований о 19:15 год., доставлений в заклад машиною швидкої медичної допомоги, виклик було прийнято о 18:24 год. А тому позивач звернувся за медичною допомогою після закінчення робочого часу, а листи медичного центру щодо його тимчасової непрацездатності саме у день звільнення не є документами, що засвідчують тимчасову непрацездатність. Також суди врахували, що з табеля обліку робочого часу за цей день, навпроти прізвища особи є відмітка про відпрацьований час - 8,15. КЦС ВС скасував судові рішення, а позов особи про поновлення на роботі задовольнив. ВС нагадав, що у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз'яснено, що правила про недопустимість звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (частина третя статті 40 КЗпП України) стосуються як передбачених статтями 40, 41 КЗпП України, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність. ВС визнав помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що відсутні підстави для визнання звільнення позивача незаконним, оскільки відкриття лікарняного листа позивача було здійснено хоч і у день звільнення, але після видання наказу про його звільнення (постанова від 12.09.2018 у справі № 127/21890/16-ц).

Источник - http://ukrainepravo.com