ЗАТВЕРДЖЕНО

Протокол загальних зборів працівників трудового колективу Генічеського районного суду Херсонської області від 23 травня 2016 року №> 7

 

 

ПРАВИЛА

ВНУТРІШНЬОГО СЛУЖБОВОГО РОЗПОРЯДКУ ПРАЦІВНИКІВ ГЕНІЧЕСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

І.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Відповідно до Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

2. Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників Генічеського районного суду Херсонської області (далі - Правила внутрішнього трудового розпорядку), поширюються на працівників Генічеського районного суду Херсонської області.

Внутрішній трудовий розпорядок для працівників Генічеського районного суду Херсонської області (далі - працівники) визначається відповідними правилами внутрішнього службового розпорядку, що приймаються на підставі Типових правил внутрішнього службового розпорядку для працівників системи органів державної влади, інших державних органів, затверджених наказом агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 року № 50.

3. Метою Правил внутрішнього службового розпорядку є забезпечення трудової дисципліни, раціонального використання робочого часу, підвищення якості й продуктивності праці шляхом створення необхідних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомого і сумлінного виконання працівниками своїх трудових обов'язків.

Трудова дисципліна забезпечується методами переконання та заохочення до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного впливу.

4. Для державних службовців, які працюють в Генічеському районному суді, правила встановлюються з урахуванням Закону України “Про державну службу”. Діяльність працівників грунтується на таких основних принципах:

• служіння народу України;
• демократизму і законності;
• гуманізму і соціальної справедливості;
• пріоритету прав людини і громадянина;
• професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;
• персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни;
• дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування;
• дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.

5. Усі питання, пов'язані із застосуванням правил внутрішнього трудового

розпорядку, вирішуються головою Генічеського районного суду (далі - голова суду) в межах наданих йому актами законодавства повноважень, а у випадках, передбачених законодавством України, спільно або за погодженням з профспілковим комітетом.

1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ЕТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ В ДЕРЖАВНОМУ ОРГАНІ
2. Державні службовці повинні дотримуватись вимог етичної поведінки.
3. Державні службовці у своїй роботі повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь і гідність.
4. Державні службовці повинні уникати нецензурної лексики, не допускати підвищеної інтонації під час спілкування. Неприпустимими є прояви зверхності, зневажливого ставлення до колег та громадян.
5. Державні службовці під час виконання своїх посадових обов’язків повинні дотримуватися взаємоповаги, ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку.

III.    ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ

1. Працівники реалізують своє право на працю шляхом укладання трудового договору в установленому законом порядку.

Призначення на посади та звільнення з посад працівників здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України “Про державну службу”, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішення Ради суддів України, діючого трудового законодавства.

2. На посади державних службовців особи призначаються на конкурсній основі, крім випадків, коли законами України передбачено інше, працівники приймаються на роботу за трудовими договорами.
3. Прийняття на державну службу на посади третьої - сьомої категорій державних службовців, передбачених статтею 25 Закону України «Про державну службу», здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України.
4. Порядок проведення конкурсу для вступу на державну службу регулюється Положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
5. Дані про вакансії посад державних службовців підлягають публікації та поширенню через засоби масової інформації не пізніш як за один місяць до проведення конкурсу.
6. Забороняється вимагати від кандидатів на державну службу відомості та документи, подання яких не передбачено законодавством України.
7. Судді самостійно здійснюють добір помічників (патронатна служба). Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату суду за поданням судді. Призначення на посаду помічника судді здійснюється без конкурсного відбору на підставі письмового подання судді керівником апарату суду.
8. Особи, які вперше призначаються на посаду державного службовця, приймають Присягу державного службовця відповідно до статті 17 Закону України “Про державну службу”.
9. Під час укладення трудового договору громадяни зобов'язані подати:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• трудову книжку, оформлену у встановленому порядку;
• диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;
• довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, а також копії цих документів.

10. Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього СРСР і Збройних Сил держав-учасниць СНД, подають військовий квиток та його копію.
11. Особи, які претендують на зайняття посад державних службовців, крім перелічених, зобов'язані подати ще й такі документи:

• особову картку (форма П-2ДС) з відповідними додатками та фотокарткою розміром 4x6 сантиметрів;
• декларацію про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан щодо себе та членів своєї сім'ї за попередній рік;
• документи про науковий ступінь, вчене звання, підвищення кваліфікації та їх копії;
• підписане претендентом попередження про встановлені законодавством України обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу та її проходженням, а також документ про ознайомлення із Загальними правилами поведінки державного службовця;
• направлення на роботу (для магістрів державного управління і випускників вищих навчальних закладів) у разі, якщо таке направлення видавалось;

12. Під час укладання трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.
13. Прийом     на роботу      працівників оформляється наказом керівника

апарату суду, який оголошується працівнику під розписку.

14. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.
15. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
16. Під час      укладення    трудового договору може бути обумовлене

угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

17. Під час      прийняття    на державну службу може встановлюватися

випробування строком до шести місяців.

18. Строк випробування під час прийняття на роботу робітників не може перевищувати одного місяця, а під час прийому на роботу інших категорій

працівників строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним комітетом профспілки, - шести місяців.

19. Підчас прийняття на роботу працівника або в разі переведенні його в установленому порядку на іншу роботу адміністрація зобов'язана:

• роз'яснити працівникові його права й обов'язки та істотні умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства;
• ознайомити працівника з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією під розписку;
• визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
• проінструктувати працівника щодо техніки безпеки, протипожежної охорони та інших правил з охорони праці.

20. На осіб, які пропрацювали понад п'ять днів, заводяться трудові книжки. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58.

Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності у заступника керівника апарату Генічеського районного суду. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на заступника керівника апарату Генічеського районного суду.

21. Припинення трудового договору може мати місце лише на підставах, передбачених чинним законодавством.
22. Працівник має право розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, попередивши керівника апарату суду письмово за два тижні. Після закінчення цього строку працівник має право припинити роботу, а адміністрація відповідно до статті 38 КЗпП України не має права затримувати проведення розрахунку та звільнення працівника з роботи, а також зобов'язана в день звільнення видати працівникові трудову книжку та повністю провести з ним розрахунок.
23. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
24. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається у випадках, передбачених чинним законодавством України.
25. Крім загальних підстав,  передбачених Кодексом законів про працю

України, державна служба припиняється у разі:

1)    порушення умов реалізації права на державну службу

2)    недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтями 16 і 16-1 Закону України «Про державну службу»;

3)              Досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби;

4)     відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 Закону України «Про державну службу»);

5)     виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 Закону України «Про державну службу»);

6)     відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 Закону України «Про державну службу»;

26. Припинення державної служби відповідно до пункту 7 частини першої цієї статті здійснюється у триденний строк з дня отримання органом, в якому працює державний службовець, копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.
27. Зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім державних службовців патронатної служби.
28. За державними службовцями, які займали посади першої категорії не менше трьох років і звільнені у зв'язку із зміною складу органу, де вони працювали, або закінченням терміну повноважень цього органу,                       зберігається середньомісячний                                                             заробіток

на період працевлаштування, але не більше одного року.

29. Припинення трудового договору оформлюється наказом керівника апарату суду.
30. В день звільнення адміністрація зобов'язана видати                                                                працівнику                               його

трудову книжку із занесеним до неї записом           про звільнення    та    провести з ним

остаточний розрахунок. Записи про звільнення в трудову книжку повинні заноситися в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з обов'язковим посиланням на відповідну норму закону. Днем звільнення вважається останній день роботи.

1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ЕТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ В ДЕРЖАВНОМУ ОРГАНІ
2. Державні службовці повинні дотримуватись вимог етичної поведінки.
3. Державні службовці у своїй роботі повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь і гідність.
4. Державні службовці повинні уникати нецензурної лексики, не допускати підвищеної інтонації під час спілкування. Неприпустимими є прояви зверхності, зневажливого ставлення до колег та громадян.
5. Державні службовці під час виконання своїх посадових                                                           обов’язків повинні

дотримуватися взаємоповаги, ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку.

1. ОСНОВНІ ПРАВА Й ОБОВ’ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ
2. Працівники Генічеського районного суду мають право:

1)             користуватись правами і свободами, які гарантуються громадянам Конституцією України та законами України;

2)             брати участь у розгляді питань і прийнятті рішень у межах своїх повноважень;

3)             на повагу особистої гідності, справедливого і шанобливого ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;

4)           вимагати затвердження керівником апарату суду чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою;

5)            на оплату праці залежно від посади, яку вони займають, рангу, який йому присвоюється, досвіду та стажу роботи;

6)            на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;

7)            захищати свої законні права та інтереси у вищих державних органах та в судовому порядку.

2. Працівники мають також інші права відповідно до чинного законодавства України.
3. Працівники зобов'язані:

1)         дотримуватись Конституції України та інших актів законодавства України”;

2)         не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина;

3)            сумлінно виконувати свої службові обов'язки, проявляти ініціативу і творчість, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи;

4)         виконувати свої посадові обов'язки чесно, неупереджено, не надавати будь- яких переваг та не виявляти прихильності до окремих фізичних і юридичних осіб, політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних проявів і сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян;

5)         шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби;

6)         забезпечувати, щоб матеріальні та фінансові ресурси, які йому доручені, використовувались раціонально, ефективно та економно;

7)         постійно поліпшувати стан відповідності своїх умінь, знань і навичок функціям та завданням займаної посади, підвищувати свій професійний, інтелектуальний та культурний рівень за освітньо-професійними програмами та шляхом самоосвіти;

8)         своєчасно і точно виконувати рішення органів державної влади чи посадових осіб, розпорядження і вказівки своїх керівників;

9)         діяти в межах своїх повноважень; у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівника, який дав доручення, а в разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

10)       виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки;

11)         суворо дотримуватись вимоги щодо заборони паління в приміщеннях (на робочих місцях, в кабінетах та у місцях загального користування) Генічеського районного суду;

12)       не допускати у повсякденній роботі використання службових телефонів для проведення особистих розмов.

4. Працівники несуть також інші обов’язки відповідно до чинного законодавства України.
5. Коло обов'язків, що їх виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями, затвердженими в установленому порядку, довідником типових професійно- кваліфікаційних характеристик посад державних службовців і тарифно- кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників.
6. ОСНОВНІ ОБОВ'ЯЗКИ ВЛАСНИКА АБО УПОВНОВАЖЕНОГО НИМ ОРГАНУ
7. Власник або уповноважений ним орган (керівник апарату) зобов'язаний:

1)     під час укладення трудового договору роз’яснити працівникові його права і обов’язки, поінформувати про умови праці та розмір заробітної плати;

2)     належним чином організувати працю та забезпечити кожного працівника робочим місцем;

3)     затвердити чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника;

4)           забезпечити здорові та безпечні умови праці;

5)     контролювати виконання працівниками вимог законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, застосовувати до порушників дисципліни заходи дисциплінарного впливу;

6)     неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства про працю, правил з охорони праці;

7)     виплачувати працівникам заробітну плату регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів; у разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні;

8)     постійно вдосконалювати організацію роботи Генічеського районного суду, забезпечувати підвищення кваліфікації та професійної майстерності працівників;

9)     створювати умови для ефективного використання робочого часу, підтримувати та розвивати ініціативу та активність працівників;

10)  забороняється приховувати факти та обставини, що становлять загрозу для життя, здоров’я і безпеки працівників.

VII.     РОБОЧИЙ ЧАС І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ.

ЧАС ВІДПОЧИНКУ

1. Нормальна тривалість робочого часу працівників Генічеського районного суду не може перевищувати 40 годин на тиждень. У Генічеському районному суді встановлюється п»ятиденний робочий тиждень із тримвалістю роботи по днях:

-      понеділок, вівторок, середа, четвер - з 08.00 год. до 17.00 год.;

-      п»ятниця - з 08.00 год. до 16.00 год.

-      обідня перерва - з 12.00 год. до 12.45 год.

-      вихідні дні - субота і неділя.

У зв»язку із службовою необхідністю , може встановлюватися інший режим роботи відповідно до законодавства про працю.

2. Працівникам надається щодня перерва для відпочинку та харчування.

Перерва не включається в робочий час і становить, як правило, 45 хвилин.

3. Державні службовці використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатись з місця роботи.
4. Напередодні       святкових та неробочих днів тривалість робочого дня

скорочується на одну годину як при п»ятиденному так і при шестиденному робочому тижні.

5. Працівникам      забороняється відволікати державного службовця від

виконання його посадових обов»язків.

1. Вихід державного службовця за межі адміністративної будівлі Генічеського районного суду у робочий час зі службових питань відбувається з відома його безпосереднього керівника.
2. Державний службовець повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв»язку або іншим доступним способом.
3. У разі недотримання державним службовцем вимог п. ЗО. цього розділу складається акт про відсутність державного службовця на робочому місці.
4. У разі ненадання державним службовцем доказів поважності причини своєї відсутності на роботі він повинен подати письмові пояснення на ім.»я керівника державної служби щодо причин своєї відсутності.
5. Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов’язані за розпорядженням керівника апарату з’являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного трудового законодавства.
6. Для виконання невідкладних завдань державний службовець може залучатись до роботи понад установлену тривалість робочого дня за наказом (розпорядженням) керівника апарату суду, в тому числі у вихідні, святкові, неробочі дні, з компенсацією за роботу відповідно до законодавства.

Тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час для кожного державного службовця не повинна перевищувати чотири години протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.

7. Керівник державної служби за потреби може залучати державних службовців цього державного органу до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні.

Чергування державного службовця після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні здійснюється згідно з графіком, який розробляється службою управління персоналом і затверджується головою суду.

8. За рішенням керівника апарату державні службовці можуть бути відкликані із щорічної або додаткової відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається державному службовцю у будь-якийінший                           час відповідного року чи приєднується

до відпустки у наступному році.

9. Державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів,якщозаконодавством не передбачено більштривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Державним службовцям,           які                            мають стаж роботи в державних

органах              понад       5      років,               надається        додаткова       відпустка

тривалістю один календарний день. Починаючи з шостого року стажу державної служби ця відпустка збільшується на один календарний день за кожний наступний рік. Тривалість додаткової відпустки не може перевищувати 15 календарних днів.

10. Працівникам надаються відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати відповідно до чинного законодавства України.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів.

Працівникам надаються також інші додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства.

11. Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджується головою суду на кожен календарний рік не пізніше 15 січня.

Графік складається з урахуванням необхідності забезпечення належної діяльності Генічеського районного суду та особистих інтересів працівників і можливості їх відпочинку.

Графік доводиться до відома всіх працівників під підпис.

6. Надання відпусток працівникам оформляється наказом керівника апарату.
7. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.
8. Підставою для відкликання державного службовця із щорічної відпустки є необхідність виконання невідкладного завдання, про яке не було і не могло бути відомо під час надання щорічної відпустки, за умови неможливості виконання такого завдання іншою уповноваженою на це особою.
9. Відкликання із щорічної відпустки керівника державного органу або його заступника, який займає посаду державної служби категорії “Б”, здійснюється за рішенням голови суду (керівника державної служби), який є суб’єктом призначення, шляхом видання відповідного наказу.

Відкликання із щорічної відпустки інших державних службовців, які займають посади категорії “Б” чи “В”, здійснюється за рішенням керівника апарату суду, яке приймається у формі відповідного наказу.

10. Стосовно прийнятого рішення про відкликання та необхідності виконання невідкладного завдання заступник керівника апарату суду повідомляє державному службовцю з використанням засобів телефонного та електронного (за наявності) зв’язку, а також поштового зв’язку не пізніше ніж за п’ять календарних днів до такого відкликання.
11. У день прибуття на роботу заступник керівника апарату суду ознайомлює в установленому порядку державного службовця з наказом про його відкликання та надає завірену копію такого наказу.
12. У разі неможливості прибути на роботу у зв’язку із погіршенням стану здоров’я, складною транспортною обстановкою чи за наявності інших обставин, що ускладнюють прибуття на роботу, державний службовець повідомляє про виникнення таких обставин з використанням засобів телефонного або електронного (за наявності) зв’язку голову суду або керівника апарату, яка прийняла рішення про відкликання.
13. Після закінчення відпустки державний службовець повинен надати заступнику керівника апарату інформацію, документи, необхідні для підтвердження обставин, що ускладнили прибуття на роботу у зв’язку з відкликанням.
14. Частина невикористаної щорічної основної або додаткової відпустки надається державному службовцю у будь-який час відповідного року чи приєднується до такої відпустки в наступному році з відповідним відшкодуванням передбачених витрат у зв»язку з його відкликанням з відпустки.
15. Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв’язку з навчанням.

VIII.   ПОРЯДОК ДОВЕДЕННЯ ДО ВІДОМА ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, НАКАЗІВ, ДОРУЧЕНЬ ТА РОЗПОРЯДЖЕНЬ ЗІ СЛУЖБОВИХ ПИТАНЬ

1. Нормативно-правові акти, накази, доручення, розпорядження зі службових питань доводяться до відома державних службовців шляхом ознайомлення у паперовій або електронній формі з підтвердженням такого ознайомлення.
2. Підтвердженням може слугувати підпис державного службовця (у тому числі як відповідального виконавця) на документі, у журналі реєстрації документів або відповідний електронний цифровий підпис, який підтверджує ознайомлення з певним службовим документом в електронній формі.
3. ЗАОХОЧЕННЯ ЗА УСПІХИ В РОБОТІ
4. За зразкове виконання своїх обов'язків, тривалу і бездоганну роботу, новаторство у праці й інші досягнення в роботі можуть застосовуватись такі заохочення:

• оголошення подяки;
• преміювання;
• нагородження почесною грамотою.

2. За особливі заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.
3. Заохочення оголошуються в наказі керівника апарату, доводяться до відома працівника або всього колективу і заносяться до трудової книжки працівника.
4. СТЯГНЕННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
5. Дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
6. Для окремих категорій державних службовців законом можуть бути визначені особливості визнання дисциплінарного проступку підставою для припинення державної служби.
7. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:

попередження              про             неповну              службову             відповідність;

затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

4. За порушення трудової дисципліни, цих Правил до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення:

• догана;
• звільнення.

5. Звільнення як дисциплінарне стягнення, може бути застосоване відповідно до пунктів 3, 4, 7, 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України.
6. До державних службовців за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних із проходженням державної служби, а також за вчинок, який ганьбить його як державного службовця, або дискредитує Державну судову адміністрацію України можуть застосовуватись і такі заходи дисциплінарного впливу:

• попередження про неповну службову відповідність;
• затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на

вищу посаду.

7. Дисциплінарні стягнення застосовуються керівником апарату та оформляються наказом, який оголошується працівникові під розписку.
8. Державні службовці, які здійснюють керівництво іншими державними службовцями або контролюють їх роботу, зобов’язані вживати заходів щодо дотримання ними правил внутрішнього трудового розпорядку, Загальних правил поведінки державного службовця та чинного законодавства України в межах своїх повноважень та відповідно до законодавства.
9. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен вимагати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт.
10. Дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

11. Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
12. Стягнення оголошується в наказі керівника апарату і повідомляється працівникові під розписку.
13. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
14. СТЯГНЕННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
15. Дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
16. Для окремих категорій державних службовців законом можуть бути визначені особливості визнання дисциплінарного проступку підставою для припинення державної служби.
17. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:

попередження              про             неповну              службову             відповідність;

затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

4. За порушення трудової дисципліни, цих Правил до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення:

• догана;
• звільнення.

Звільнення як дисциплінарне стягнення, може бути застосоване відповідно до пунктів 3, 4, 7, 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України.

До державних службовців за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних із проходженням державної служби, а також за вчинок, який ганьбить його як державного службовця, або дискредитує Державну судову адміністрацію України можуть застосовуватись і такі заходи дисциплінарного впливу:

• попередження про неповну службову відповідність;
• затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на

вищу посаду.

5. Дисциплінарні стягнення застосовуються керівником апарату та оформляються наказом, який оголошується працівникові під розписку.
6. Державні службовці, які здійснюють керівництво іншими державними службовцями або контролюють їх роботу, зобов’язані вживати заходів щодо дотримання ними правил внутрішнього трудового розпорядку, Загальних правил поведінки державного службовця та чинного законодавства України в межах своїх повноважень та відповідно до законодавства.
7. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен вимагати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт.
8. Дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

9. Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
10. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

XII.   ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ ТА ПЕРЕДАЧІ ДІЛОВОДСТВА (СПРАВ) І МАЙНА ДЕРЖАВНИМ СЛУЖБОВЦЕМ

1. Державний службовець зобов’язаний до звільнення з посади чи переведення на іншу посаду передати справи і довірене у зв’язку з виконанням посадових обов’язків майно уповноваженій суб’єктом призначення у відповідному державному органі особі. Уповноважена особа зобов’язана прийняти справи і майно.
2. Факт передачі справ і майна засвідчується актом, який складається у двох примірниках і підписується уповноваженою особою відповідного державного органу, керівником служби управління персоналом цього органу та державним службовцем, який звільняється.
3. Один примірник акта видається державному службовцю, який звільняється чи переводиться на іншу посаду, інший примірник долучається до особової справи цього державного службовця.

XIII.   ДОТРИМАННЯ ЗАГАЛЬНИХ ІНСТРУКЦІЙ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА

ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

1. Керівник органу державної влади зобов’язаний забезпечити безпечні умови праці, належний стан засобів протипожежної безпеки, санітарії і гігієни праці.

Інструктування з охорони праці та протипожежної безпеки має здійснювати особа, на яку керівником органу державної влади покладені відповідні функції в такому органі.

2. Державний службовець повинен дотримуватись правил техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці, протипожежної безпеки.
3. Умови праці на робочому місці, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються державним службовцем, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.
4. За стан пожежної безпеки та дотримання інструкцій з охорони праці в органі державної влади відповідає керівник державного органу та визначена ним відповідальна особа, на яку покладено такий обов’язок.

XIV.    ПОРЯДОК ПРОПУСКУ ОСІБ ДО ПРИМІЩЕННЯ СУДУ ТА НА ЙОГО ТЕРИТОРІЮ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

1. Загальні положення

1.1.   Цими Правилами визначається порядок пропуску осіб до приміщень судів та на їх територію транспортних засобів з метою підтримання громадського порядку в судах, припинення проявів неповаги до суду, а також охорони приміщень судів, виконання функцій щодо державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу.

1.1.               Дія цих Правил не поширюється при здійсненні пропуску осіб до будинків, де працюють Конституційний Суд України, Верховний Суд України та Вищий господарський суд України.

1.2.               У разі відвідування суду посадовою особою, щодо якої здійснюється державна охорона, режим та порядок взаємодії працівників Генічеського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області та військовослужбовців Управління державної охорони України визначається спільним нормативно-правовим актом Управління державної охорони України, Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України.

1.3.               Пропускний режим здійснюється працівниками відомчої воєнізованої охорони ДСА України ДУ «Служби судової охорони».

1.4.               Під час здійснення своїх повноважень щодо пропуску осіб у приміщення судів працівники судової міліції керуються чинним законодавством України та цими Правилами.

1.5.               Порядок пропуску та підтримання громадського порядку в приміщеннях судів не може поєднуватися з діями, які завдають фізичних чи моральних страждань особам внаслідок фізичного чи психологічного впливу або принижують їх честь і гідність.

1.6.               На вході до приміщень судів обладнуються пункти пропуску з відповідними технічними засобами контролю та зв'язку.

1.7.               Для речей, які заборонено проносити до приміщень судів, поряд із пунктами пропуску обладнуються камери схову.

1.8.               Обладнання пунктів пропуску та камер схову покладається на

відповідні суди.

1.9.            Контроль за здійсненням пропуску осіб у приміщення судів покладається на командира відомчої воєнізованої охорони ДСА України ДУ «Служби судової охорони».

1.10.           Ці Правила розміщуються у приміщенні суду на видному та доступному для відвідувачів місці.

2. Порядок пропуску осіб до приміщень судів

2.1.    Дані про осіб, які прибули до приміщень судів, заносяться у журнал відвідувачів працівниками відомчої воєнізованої охорони.

2.2.    До приміщень судів із використанням спеціальних технічних засобів пропускаються:

2.2.1.            Працівники апарату відповідного суду за пред'явленням службового посвідчення.

2.2.2.            Працівники правоохоронних органів, спеціального зв'язку за пред'явленням службового посвідчення.

2.2.3.            Особи, які беруть участь у провадженні кримінальних, цивільних та адміністративних справ, за списком секретаріату суду або при пред'явленні судової повістки, ухвали суду та документа, який засвідчує особу.

У разі, якщо в особи відсутнє посвідчення, працівник охорони через судового розпорядника (секретаря судового засідання) з'ясовує особу прибулого і в подальшому виконує вказівки головуючого в судовому засіданні.

2.2.4.            Практиканти та інші особи, які залучаються до тимчасового виконання робіт у приміщеннях судів, згідно зі списком, затвердженим головою відповідного суду, після пред'явлення документа, який засвідчує особу.

2.2.5.            Особи, що прибули на відкриті судові засідання, за пред'явленням документа, який засвідчує особу.

2.3.                Пропуск осіб у приміщення судів та на їх територію здійснюється в робочі дні згідно зі встановленим у суді розпорядком роботи.

З 22.00 до 6.00 пропуск осіб до приміщень судів заборонено.

2.4.                У вихідні, святкові та неробочі дні судді та працівники апарату Генічеського районного суду пропускаються у приміщення судів згідно зі списком, затвердженим головою суду або за службовим посвідченням.

2.5.                 Працівники засобів масової інформації пропускаються за пред'явленням документа, що засвідчує особу. Проведення документування судового засідання за допомогою аудіо-, відео-, кіно-, фотоапаратури здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законодавством.

2.6.                До приміщень судів із вогнепальною, газовою зброєю та пристроями для відстрілу патронів із гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, балончиками, спорядженими речовиною сльозоточивої чи дратівної дії, пропускаються працівники правоохоронних органів та фельд'єгерської служби під час виконання ними службових обов'язків, працівники суду при пред'явленні дозволу на право носіння такої зброї.

Вогнепальна та холодна зброя, інші небезпечні для життя й здоров'я громадян предмети та речовини, які є речовими доказами у справах, що підлягають розгляду в судовому засіданні, пропускаються до приміщень

судів за наявності відповідного процесуального документа і в супроводі судового розпорядника.

2.7.               Медичний персонал служби швидкої медичної допомоги, працівники пожежної та аварійної служб пропускаються у приміщення судів після відповідного запису в журналі відвідувачів.

2.8.                У разі аварій, виходу з ладу технічних комунікацій працівники охорони пропускають на територію робітників відповідних міських ремонтних служб із занесенням їх прізвищ і часу роботи в журнал відвідувачів та негайно повідомляють голову суду, та чергового Генічеського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області.

3. Порядок в'їзду транспортних засобів на територію судів

3.1.  В'їзд транспортних засобів на територію судів здійснюється через пункт пропуску транспортних засобів, обладнаний технічними засобами контролю та зв'язку, про що робиться запис у журналі в'їзду (виїзду) транспортних засобів.

3.2.  В'їзд на територію судів дозволяється: транспортним засобам за списком, затвердженим головою суду; спеціальним транспортним засобам, на яких здійснюється конвоювання підсудних, після повідомлення старшого наряду конвойної служби про необхідність в'їзду;

транспортним засобам, на яких здійснюються спеціальні заходи забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, після пред'явлення старшим наряду службового посвідчення та посвідчення старшого наряду особистої охорони встановленого зразка;

транспортним засобам служб швидкої медичної допомоги, пожежної й аварійної за викликом та у супроводженні і під контролем працівників відомчої воєнізованої охорони ДСА України ДУ «Служби судової охорони» які здійснюють пропуск осіб у приміщення суду.

3.3.               В'їзд (виїзд) транспортних засобів під час висадки (посадки) із спеціального автомобіля осіб, які доставлені під конвоєм у судові засідання, забороняється.

3.4.               Вхід (вихід) осіб через пункти пропуску транспортних засобів   на територію (з території) судів забороняється.

 

4. Обмеження щодо пропуску осіб до приміщень судів

4.1.                Під час проведення закритих судових засідань пропуск осіб до залу судового засідання обмежується постановленою мотивованою ухвалою головуючого в судовому засіданні.

4.2.               Забороняється пропуск осіб до приміщень судів:

• у стані сп’яніння, що ображає людську гідність і громадську мораль (алкогольного чи наркотичного);
• з тваринами;

з легкозаймистими, вибухонебезпечними, радіоактивними та отруйними речовинами;

• з колюче-ріжучими предметами;
• з валізами, господарськими сумками, пакетами, розмір яких перевищує 45x35x15 см.

 

1. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ПРАВИЛ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЇХ ПОРУШЕННЯ.
2. контроль за виконанням Правил покладається на голову суду (виконуючого обов»язки голови суду) та керівника апарату суду.

Відповідальність за стан і дотримання перепускного режиму покладається на чергового відомчої воєнізованої охорони ДСА України ДУ «Служби судової охорони».

XVI. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Недотримання вимог правил внутрішнього службового розпорядку є підставою для притягнення державного службовця до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.
2. Питання, пов’язані із застосуванням правил внутрішнього службового розпорядку, вирішуються керівником державної служби, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - спільно або за згодою з виборним органом первинної профспілкової організації у разі її наявності.

* * *

 Правила внутрішнього трудового розпорядку доводяться до працівників під розписку та вивішуються в приміщенні Генічеського районного суду на видному місці.